в означеннях
Тлумачення, значення слова «цера»:

ЦЕ́РА, и, жін., діал. Колір обличчя. І перевізчик [перевізник] тут явився, Як циган, смуглой [смуглої] цери був, Од сонця ввесь він попалився (Іван Котляревський, I, 1952, 130); [Сабіна (до Йоганни, облесливо):] Твоя рабиня вже доложить хисту: всі зморщечки отут попри очицях, навколо вустоньків і між брівками чудово замалює, зробить церу таку свіженьку, як була колись! (Леся Українка, III, 1952, 170); — Подобається тобі твоя друкарка? — ..Зоня? ..Не має гарної цери... (Ірина Вільде, III, 1968, 331).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 201.

Коментарі (0)