в означеннях
Тлумачення, значення слова «церемонний»:

ЦЕРЕМО́ННИЙ, а, е.

1. Надзвичайно ретельний у дотриманні прийнятого етикету, правил поведінки, у своїх діях. Церемонна людина; її Те саме, що манірний. — О тою є ви дуже церемонні та жалісливі! — сказала Ватя (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 88);
//  Власт. манірній людині. Дивно почувала вона себе: її дратував цей церемонний тон, ці штучні компліменти, і водночас не хотілось, щоб Каргат замовк (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 116);
//  Те саме, що проханий 2. Недєлін поспішив його заспокоїти: — Я не з церемонних. Треба — значить, треба (Віталій Логвиненко, Давні рани, 1961, 127).

2. Який відповідає вимогам етикету, суворому дотриманню звичаїв, прийнятих правил поведінки. [Магістер:] Мій пане, я щасливий вам служити. (Церемонні поклони. Магістер виходить) (Леся Українка, III, 1952, 112); Ритмічні рухи рабинь нагадують танець. Кожну дрібницю подають дві рабині з глибоким церемонним уклоном і розходяться в різні боки (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 340); Стрічка конвейєра посувається настільки повільно, що встановлені на ній чашки і кухлі — великі і маленькі, — здається, пливуть у якомусь старовинному церемонному танці (Радянська Україна, 8.VII 1956, 3).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 202.

Коментарі (0)