ЦЕ́РКІВЦЯ, і, жін., заст. Церковця. На горбочку притулилась убогенька церківця (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 136).
ЦЕ́РКІВЦЯ, і, жін., заст. Церковця. На горбочку притулилась убогенька церківця (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 136).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 202.