в означеннях
Тлумачення, значення слова «чадний»:

ЧАДНИ́Й, а, е.

1. Прикм. до чад 1. Із степу долітав у хутір теплий душок розпареної землі, змішаний із чадним запахом торішніх полинів (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 181); Чадний дух сірки, лою, овечого поту стояв у приміщенні (Олесь Гончар, I, 1959, 112);
//  Який виділяє, утворює чад. Надворі шумів ітер, а в убогій хаті було тихо. Замість стола коло стіни старенька скриня; на їй, закурена і чадна, помалу блимала бляшана лампочка (Степан Васильченко, I, 1959, 94); Він підходив до обгорілих снопів, що лежали скрізь по подвір'ю й димились, перевертав їх, оглядав. Ось лежить його праця, його кривавиця, його надія; чорна, мокра, чадна... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 122); День і ніч повз ваш будинок котиться залізна орда ревучих, виючих, чадних машин (Павло Загребельний, День.., 1964, 121); У хаті стояв їдкий дух від розпарених кожухів, чадної махорки (Василь Кучер, Золоті руки, 1948, 26);
//  Який містить у собі чад, наповнений чадом. По залі плив чадний, сизуватий дим (Вадим Собко, Нам спокій.., 1959, 120); За білою запоною — там десь — блимали вогниками села, скрипіли в чадних брудних хатах колиски, пищали діти (Максим Рильський, Бабине літо, 1967, 106); Довкола будинку купчились люди. Вони сновигали в чадному мороці.., мов тіні мучеників, що зійшлися на вселенське пожарище (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 197).
Чадний газ — безбарвний отруйний газ, продукт неповного окису вуглецю; окис вуглецю. При отруєнні чадним газом потерпілий скаржиться на біль в голові, нудоту, дзвін у вухах і запаморочення (Підручник шофера.., 1960, 328).

2. перен. Який наморочить свідомість, збуджує, п'янить людину. В людей спадає з очей полуда і прокидаються ті здорові думки, які дрімали о голові чадної весни та млосного літа (Степан Васильченко, II, 1959, 262); А дні летіли шалено вперед. Промчали чадні, суворі, в жорстоких героїчних боях перші сім днів війни (Євген Кротевич, Сини.., 1948, 340);
//  Власт. людині, що перебуває в чаду (у 3 знач.). Вкриває світ мла сіра... У темряві отій спов'є й тебе чадна зневіра (Уляна Кравченко, Вибр., 1958, 181).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 263.

Коментарі (0)