в означеннях
Тлумачення, значення слова «чадо»:

ЧА́ДО, а, сер.

1. заст., жарт. Дитина (син або дочка). Та через його потайні радощі трохи не вмерла й сама Настуся, єдине чадо, що народилось у нього (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 452); — Радо б я тобі послугувала, Так у мене не купане чадо (Леонід Первомайський, З глибини, 1956, 107);  * Образно. Земля-ненька поспішається показати батькові [сошію] свої чада неоцінні і щогодини, щохвилини виводить напоказ то билинку манісіньку, то чудову квітку (Любов Яновська, I, 1959, 31);  * У порівняннях. Після кожної громовиці цар дрібно та часто хрестився, бив поклони, потів од перестраху, бо грому боявся, мов недоросле чадо (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 577);
//  Той, хто підлягає старшому (цареві, королю і т. ін.); підданий. Ввіходить у путах залізних Іван І ницо навколішки пада: — Ясніший королю, ти батько і пан, А ми твої вірнії чада (Михайло Старицький, Поет. тв., 1958, 213).

2. перен., книжн., ірон. Породження чого-небудь (епохи, певного соціального середовища або угруповання, якихось впливів і т. ін.). Зароджується у нас [в Галичині].. і лібералізм, до котрого так голосно признається д. Федір Чорногора в імені цілої «Правди», в імені всіх народовців галицьких. Що ж воно за таке чадо, той лібералізм? (Іван Франко, XVI, 1955, 27).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 263.

Коментарі (0)