в означеннях
Тлумачення, значення слова «чаїний»:

ЧАЇ́НИЙ, а, е. Прикм. до чайка1. Чорноморські чую хвилі, Квиління золотих чаїних зграй (Ігор Муратов, Повість.., 1948, 46); Раптом весь чаїний гурт стріпнув крильми, шурхнув убік (Юрій Збанацький, Мор. чайка, 1959, 23);
//  Належний чайці. Блакитні шати, щуки сплеск, чаїний голос над водою (Павло Усенко, Шість, 1940, 35); Так невже у цій хаті вона [Чайчиха] в пояс вклонялася батькам і людям, ждучи, сподіваючись від них на своє, хай невеличке, але не чаїне щастя (Михайло Стельмах, I, 1962, 34);
//  перен. Пройнятий жалем і тугою. Листів од сина чогось нема... В тривозі я, журба за ним глуха, чаїна у серці раною зія (Володимир Сосюра, II, 1958, 468); Зайшов у двір солдат-каліка, І занімів його язик. Лиш сльози матері, мов ріки, Та сестричок чаїний крик... (Микола Гірник, Стартують.., 1963, 75).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 264.

Коментарі (0)