в означеннях
Тлумачення, значення слова «чайний»:

ЧА́ЙНИЙ, а, е.

1. Прикм. до чай 1—3. Ми заснували, невеличку чайну плантацію — за вашою порадою й побажанням (Юрій Яновський, I, 1954, 69); Передгір'я Гімалаїв, де багато вологи і де родючі червоноземні ґрунти, мають сприятливі умови для вирощування чайного куща й інших цінних субтропічних і тропічних культур (Економічна географія зарубіжних країн, 1956, 180); Артіль здала державі чайного листу 297 600 кілограмів і весь — першого сорту (Іван І. Волошин, Сади.., 1950, 119).
Чайна троянда (роза) — акліматизована чагарникова субтропічна троянда з пишними квітами блідо-жовтого забарвлення, що мають запах чаю; вирощується як декоративна рослина. Чайні рози. Походять від індійської рози і мають сильний чайний запах. Характерні риси — дуже красиві квіти, рясне й безперервне цвітіння протягом усього літа (Озеленення колгоспного села, 1955, 245); Чайний гриб — слизувата плівка, яка виникає з мікроорганізмів на поверхні розчину цукру в слабкому чаї. Чайний гриб — це пружна маса, що являє собою своєрідне співжиття рослинних мікроорганізмів: оцтовокислих бактерій та дріжджових грибків (Робітнича газета, 25.XI 1977, 4); Чайний квас — злегка газований кислувато-солодкий напій, що утворюється внаслідок життєдіяльності чайного гриба.

2. Стос. до лаю (у 3 знач.); признач. для пиття чаю. Сміливо переступив [Лейба] через поріг і на ступінь приступив до стола, на котрому стояв самовар та чайний посуд (Нечуй-Левицький, II, 1956, 41).
 Чайна ковбаса — назва яловичої ковбаси другого сорту, що її вживали до чаю. А як увійшла пані з мискою вареників і служниця нарешті принесла самовар, булки і традиційну «чайну» ковбасу, то я саме описувала «лукуллівський бенкет» (Леся Українка, III, 1952, 707); Молоді захотілося випити чаю з улюбленого самовара. Купили пухкого докторського хліба, чайної ковбаси, цукерок «барбарис» і влаштували справжнє чаювання (Олександр Бойченко, Молодість, 1949, 313); Чайна ложка (ложечка) — маленька ложка, якою помішують чай у склянці, чашці тощо; міра, що дорівнює місткості цієї ложки. — Здрастуйте! — відповів на вітання капітана миршавий дідок, що сидів у кінці столу в кухоньці і, тримаючи на руках дитину, годував її з чайної ложечки манною кашею (Андрій Головко, I, 1957, 461).

3. у знач. ім. чайні, них, мн. Назва родини вічнозелених рослин, до якої належать чай, камелія та ін.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 265.

Коментарі (0)