в означеннях
Тлумачення, значення слова «чапля»:

ЧА́ПЛЯ, і, жін. Болотний дикий перелітний птах з великим дзьобом, довгою шиєю і довгими ногами, який живиться комахами, рибою, земноводними, плазунами та дрібними ссавцями. Гризунів знищують іноді і чорногузи, мартини, великі сорокопуди і чаплі (Корисні птахи України.., 1950, 49); Обіч дороги длубається в болоті чапля (Юрій Яновський, I, 1958, 228);  * У порівняннях. Цар цвенькає; А диво-цариця, Мов та чапля меж птахами, Скаче, бадьориться (Тарас Шевченко, I, 1963, 245); Чоловічок витягнув свою шию з горба, як чапля у дощ, і ловив кожне слово (Володимир Гжицький, Чорне озеро, 1961, 324); Юля взяла відро і, високо, як чапля, підіймаючи ноги, побрела травищем до ріки (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 232).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 268.

Коментарі (0)