в означеннях
Тлумачення, значення слова «чар»:

ЧАР, у, чол.

1. заст. Чари (у 1 знач.). Як поїхав козаченько яром, — перелита доріженька чаром (Словник Грінченка); — Суміш вона, приготує і зілля підсипле в неї, Тільки тебе не здолає той чар, — того не допустить Зілля, що дам я тобі, чарівне (Гомер, Одіссея, перекл. Б. Тена, 1963, 180); І заворушились по темних нетрях між берегами, між очеретами та болотами сиві, волохаті сни та обмари, захитали тінями й валом повалили на села всі дороги й шляхи переливати чаром (Степан Васильченко, I, 1959, 228); *У сюрівн. Немов якимось чаром повіяло на тварину од ясних очей [Штефапа] — вона полохливо закліпала безвійними очима (Степан Васильченко, II, 1959, 8).

2. перен. Те саме, що чари 3. Довкола пішоходів повно було того могучого чару літньої гірської природи, запаху, зелені, свіжості, тепла, кукання, шелесту (Іван Франко, III, 1950, 16); Всі вони [бійці] разом і кожний зокрема нагадували йому синів не зовнішніми своїми рисами, мабуть, а тим всезагальним чаром, що властивий рано змужнілій юності (Леонід Первомайський, Атака.., 1946, 105); Ти [пісне] словом ніжним колисковим Благословляла нас, дітей. Ми в тебе вчились чару мови Пізнать звучання золоте (Ростислав Братунь, Грудка.., 1962, 11); Пішов я до нього [М. В. Лисенка]: — Чолом, наш кобзарю! Спасибі тобі, український співаче, за славні пісні, що у них стілько чару, за серце твоє, молоде і гаряче! (Осип Маковей, Вибр., 1954, 380); Гучні оплески вкрили останні слова юного промовця. Аплодували всі, — такий великий чар був його незвичайної казки (Петро Колесник, Терен.., 1959, 170).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 268.

Коментарі (0)