в означеннях
Тлумачення, значення слова «чарчина»:

ЧАРЧИ́НА, и, жін., розм. Те саме, що чарка 2. Ямпольський.. довго не піддавався, пробував протистояти Горбенкові, але нічого з цього не вийшло. В цілому це людина справедлива і чесна, але губить його чарчина (Ярослав Гримайло, Подробиці.., 1956, 22); Всі вони озброєні і вже випили, певне, по добрій чарчині, бо очі в багатьох скаламучені, а обличчя не в міру розчервонілися (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 33); [Дід:] Дай йому, Наталю, хоч чарчину, а то він чисто заду б (Михайло Старицький, Вибр., 1959, 658).
Перехиляти (перехилити, перекидати, перекинути, хильнути і т. ін.) чарчину — пити алкогольні напої. Він, видно, встиг уже перехилити чарчину, бо обличчя, йому порожевіло, очі блищали завзяттям, кашкет з'їхав на потилицю (Олександр Копиленко, Сусіди, 1955, 63); [Галушка:] Галю, винось бо щось перекусити — чоловік з дороги дальньої, та й нам не завадить чарчину перекинути (Олександр Корнійчук, I, 1955, 293); — Вип'ю, — кивнув Омелян, бо таки й справді йому скортіло хильнути чарчину (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 567).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 274.

Коментарі (0)