в означеннях
Тлумачення, значення слова «чарівливий»:

ЧАРІВЛИ́ВИЙ, а, е.

1. заст. Який містить у собі чари (у 1, 2 знач.). Залишила Віра бабі карбованці, напувала Прохора отим питвом чарівливим, потай підмішуючи його в страви (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 177); [Майя:] Ну, Івасику, прощай! Що сказала — пам'ятай. Бережи своє щасливе Ти люстерко чарівливе (Євген Фомін, Вибр., 1958, 230).

2. Який впливає чарами (у 3 знач.). Пісні соловейкові дзвінко-сріблисті! Невже ви замовкли, минули? О ні, ще не час! ще ж бо ми не дізнали Всіх див чарівливої ночі (Леся Українка, I, 1951, 50); Свята моя земле, мій краю чарівливий, Ти — вічний спогад мій, в тобі я був щасливий... (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 75); А Надія.. мов казкова царівна. Навіть найближчі друзі ще не бачили її такою запальною і чарівливою (Яків Баш, Надія, 1960, 75); Шепнув верховіттям дубок, І ліс відкриває завісу Своїх чарівливих казок (Петро Дорошко, Серед степу.., 1952, 95); [Орлик (спи ває):] Скільки сонця, скільки сонця-дива... Гей, юначе, горе — не біда! Пролунай же, пісне чарівлива. Усміхнись, дівчино молода! (Олександр Левада, Драми.., 1967, 79);
//  Який є наслідком впливу таких чарів. Ніби в чарівливому напівзабутті, говорить він про храми якимось богиням, Про якогось юнака, що хотів долетіти [до сонця] (Олесь Гончар, II, 1959, 71).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 269.

Коментарі (0)