в означеннях
Тлумачення, значення слова «чародій»:

ЧАРОДІ́Й, я, чол.

1. заст. Те саме, що чарівник 1. Всі ворожбити, чародії, Всі гайдамаки, всі злодії, Шевці, кравці і ковалі.. Кипіли в пеклі всі в смолі (Іван Котляревський, I, 1952, 138); Це ж так зрозуміло — сподіватися: а раптом все буде так, як у того гоголівського чародія! Він же лише пельку роззявляв, а вареники самі туди йому стрибали, та ще й у сметану перед тим умочившись... (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 129);  * У порівняннях. Порвану кулею черевину він знову стулив докупи, як чародій, вдмухнув у приречену на смерть людину життя (Дмитро Бедзик, Дніпро.., 1951, 178).
Маг і чародій див. маг.

2. перен. Те саме, що чарівник 2. Та він садив [дуби], усатий чародій, Роботі сам радіючи своїй, Співаючи — звичайно, випадково, — Улюблене: «...Зеленая діброво...» (Максим Рильський, III, 1961, 208); [Семен:] Говорять, що в Харкові працює один лікар-чародій, такий чародій, що робить сліпих зрячими (Захар Мороз, П'єси, 1959, 28); Гнатові Петровичу Юрі — 75 років. Цей чародій сцени більше 40 років життя присвятив театру імені Івана Франка як його організатор, художній керівник, режисер і актор (Мистецтво, 1, 1963, 14);  * Образно. Гойдає на хвилях, Несе по Вкраїні Важкі пароплави Дніпро-чародій! (Степан Олійник, Вибр., 1957, 33); Не шуміть ви, осокори, щоб синок вас не почув.. Місяченьку, чародію, не жартуй крізь вікна з ним, не лягай йому на вії ти промінням голубим (Володимир Сосюра, II, 1958, 99).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 272.

Коментарі (0)