в означеннях
Тлумачення, значення слова «чаруючий»:

ЧАРУ́ЮЧИЙ, а, е.

1. рідко. Дієпр. акт. теп. ч. до чарувати.

2. у знач. прикм. Сповнений чарів (у 3 знач.); чарівний (у 2 знач.). Як я люблю оці години праці, Коли усе навколо затиха Під владою чаруючої ночі (Леся Українка, I, 1951, 180); Рухи її легкі і плавні, крізь дитячу незграбність їх вже пробивається та чаруюча грація, яка так і милує око (Петро Колесник, Терен.., 1959, 311); Читав «На воді». Яка це гарна, чаруюча річ, скільки в ній поезії (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 174).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 274.

Коментарі (0)