ЧАРУ́НКА, и, жін. Заглибина, отвір або гніздо серед багатьох подібних, розташованих на одній площині, мережі і т. ін. Збираючи з квітів пилок, бджоли відкладають його у чарунки стільників, де він піддається бродінню і збагачується ферментами (Наука і життя, 5, 1968, 46).