в означеннях
Тлумачення, значення слова «часослов»:

ЧАСОСЛО́В, а, чол., церк. Богослужбова книга з текстами релігійних пісень та молитов, призначених для щоденних церковних відправ (у давнину правила за читанку при навчанні грамоти). [Левенець:] Пустіть мене, панове! Я часослова колись... я в дяка вчився. [Дехто:] Пустіть, пустіть! Ось учений (Михайло Старицький, Вибр., 1959, 476); — А нам досить і тієї науки, яка була при Ярославі Мудрому: церковна азбука, часослов і псалтир (Михайло Стельмах, I, 1962, 335).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 277.

Коментарі (0)