ЧАВКНУТИ, ну, неш, док. Однокр. до чавкати 1. Аж ось розляглось, наближалось хутко якесь немовби квоктання й щось недалеко від берега шелеснуло по воді, кинувши догори цілий сніп бризок, та й чавкнуло іще ближче у твані, розляпавши її очеретом (Михайло Старицький, Облога.., 1961, 49); Щось чавкнуло під йогами, наче роззявив хто ненажерливу пащу, і дівчина по коліна провалилася в трясовину (Олесь Донченко, III, 1956, 76).