в означеннях
Тлумачення, значення слова «чавунний»:

ЧАВУ́ННИЙ, а, е.

1. Прикм. до чавун 1. Нижня циліндрична частина доменної печі називається горном. Біля дна горна є отвір для випуску готового чавуну — чавунна льотка (Слюсарна справа, 1957, 4); Чавунний брухт;
//  Зробл., вилитий з чавуну. Ззаду на могилу провадять дерев'яні східці, а на могилі в чавунній посрібленій огорожі здіймається хороший чавунний хрест (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 44); Тяжко ревнули широкими горлами чавунні гармати. Димом затягло все поле (Олександр Довженко, I, 1958, 259);
//  перен. Міцний, дужий. Він обіперся на чавунне плече Піддубного і твердо пішов до дверей (Вадим Собко, Справа.., 1959, 82);
//  перен. Важкий, як чавун. Кожний її рух наллятий чавунною вагою, страшна втома повисла на її руках (Олесь Донченко, V, 1957, 124);  * Образно. Він глянув на Марину, і в очах його відбилося таке важке чавунне страждання, таке горе, що дівчина не витримала і, вимовляючи якісь незрозумілі, уривчасті слова, кинулася йому на шию (Вадим Собко, Звичайне життя, 1957, 290); Чавунним кроком бою напружились віки (Володимир Сосюра, I, 1957, 278).

2. Кольору чавуну (у 1 знач.); темно-сірий, чорний. Темним, хмелем стукнула в голову лють. Він потьмарився, став з мідного чавунним (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 52); Очі в нього були якогось дивного, чавунного кольору, хитрі, розумні, глибокі очі, повні твердості й сили, розіскрені радісним чоловічим посміхом (Павло Загребельний, День.., 1964, 98);  * У порівняннях. Пішов [Гриша] топтати таврійські степи своїми чорними, мовби чавунними ногами (Олесь Гончар, їаврія, 1952, 115).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 261.

Коментарі (0)