в означеннях
Тлумачення, значення слова «чебрець»:

ЧЕБРЕ́ЦЬ, ю, чол. (Thymus, L.). Дикоростуча напівкущова медоносна рослина, що має пряме стебло (в нижній частині здерев'яніле) з лілувато-рожевими (іноді білими) квітками; використовується в медицині. Швидко заросла могила травою та чебрецем (Нечуй-Левицький, I, 1956, 111); Ще за часів язичества наші предки на кострища клали чебрець, коли курили фіміам перед богами (Лікарські рослини.., 1958, 117); На всю хату запахло польовими квітами — ромашкою та чебрецем (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 145).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 289.

Коментарі (0)