ЧЕБУРЕ́К, а, чол. Пиріжок з тонко розкачаного прісного тіста, начинений бараниною (поширений у народів Сходу). І з мукою бачив Нур'ялі, яка прозора й виснажена стала його Есме та маленький Асан, позбавлений молока й чебурека (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 261); Вони обідали у придорожньому ресторані, де покуштували чебуреків (Микола Трублаїні, II, 1955, 143).