ЧЕКМІ́НЬ, меня, чол.
1. Верхній чоловічий одяг у кавказьких народів — суконний напівкаптан у талію із складками ззаду.
2. заст. Довгий верхній суконний каптан у міщан. Одітий він був по-міщанському: у довгому сукняному чекмені, що спадав аж до самих чобіт (Панас Мирний, III, 1954, 75); Його чекмінь, підперезаний порожньою кулеметною стрічкою, голова в драній гостроверхій шапці і вся його постать велетня вставала перед товаришами і знову тонула в хурделиці (Іван Микитенко, II, 1957, 275).