в означеннях
Тлумачення, значення слова «челядинець»:

ЧЕЛЯДИ́НЕЦЬ, нця, чол., іст. Те саме, що челядник 1, 2. Один царський син, ще не жонатий, пішов із своїм челядинцем на полювання у той ліс та й заблудився там (Українські народні казки, 1951, 165); [Шмигельський:] Скрізь великі податки нищать хлопа, і хлоп не має права писнуть, бо карати його має право усякий челядинець панський (Карпенко-Карий, II, 1960, 247);  * Образно. Місяць почав наближатись до доньки; гнав-розганяв тумани, розсовував хмари йому буйний вітер покірний — його челядинець (Дніпрова Чайка, Тв., 1960, 146).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 291.

Коментарі (0)