ЧЕЛЯДИ́НКА, и, жін., іст. Жіночий рід до челядин 1. [Панна Рома:] Коли я була малою, жила у нас челядинка, моя няня, стара жінка родом десь аж з-під Карпат (Степан Васильченко, III, 1960, 224).
ЧЕЛЯДИ́НКА, и, жін., іст. Жіночий рід до челядин 1. [Панна Рома:] Коли я була малою, жила у нас челядинка, моя няня, стара жінка родом десь аж з-під Карпат (Степан Васильченко, III, 1960, 224).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 291.