ЧЕПУРНЕНЬКО. Присл. до чепурненький. Чепурненько в хаті. Над ліжками шпалери рябіють, з сосни гілочки зеленіють, — закрашають стіни чорні, немазані (Архип Тесленко, З книги життя, 1949, 196); У світлицю вступила стара бабуся, одягнена чепурненько в білу сорочку, в чорну спідницю з червоними квіточками і зав'язана чорною хусткою (Нечуй-Левицький, I, 1956, 137); Узяв [хлопець] з полиці книжку, чепурненько розправив її, розгорнув, зложив перед собою руки й став читати вголос (Степан Васильченко, I, 1959, 94); — А ти ж там дивись — чепурненько оріть (Андрій Головко, I, 1957, 210).