ЧЕРЕПИ́ЧНИЙ, а, е.
1. Стос. до черепиці;
// Признач.
для виробництва черепиці. Ми запланували збудувати
електростанцію на 300 кіловат, збудували цегельний
й збудуємо черепичний заводи (Радянська Україна, 18.VI 1946, 1).
2. Зробл. з черепиці. Між критими соломою стріхами здіймались де-не-де й високі черепичні дахи, що червоніли між яриною здалеку (Михайло Старицький, Облога.., 1961, 4); Вибрався Іван і собі на дах попівської хати й почав зривати черепичну покрівлю (Казки Буковини. Казки Верховини, 1968, 68).