в означеннях
Тлумачення, значення слова «черепиця»:

ЧЕРЕПИ́ЦЯ, і, жін., збірн. Покрівельний матеріал у вигляді випалених глиняних і цементових жолобчастих пластинок або плиток. За собором стояв невеличкий одноповерховий будиночок під червоною черепицею (Оксана Іваненко, Тарасові шляхи, 1954, 228); Дах фасадної частини будинку було вкрито глазурованою черепицею (Народна творчість та етнографія, 6, 1966, 82).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 307.

Коментарі (0)