в означеннях
Тлумачення, значення слова «черевички»:

ЧЕРЕВИ́ЧКИ, ів, мн. (одн. черевичок, чка, чол.).

1. Зменш.-пестл. до черевики. — Сама в найми піду, Діток в школу оддам, А червоним черевичкам Таки дам, таки дам! (Тарас Шевченко, I, 1963, 120); В одну мить схопилася я з постелі, опускаючи босі ноженята в теплі сукняні черевички (Панас Мирний, IV, 1955, 346); Дівчина витрусила пісок з черевичка, взулась і рушила далі (Василь Козаченко, Нові Потоки. 1948, 126).

2. бот., розм. (Consolida arvensis, Op.). Однорічна трав'яниста рослина родини жовтцевих, що цвіте фіолетово-синіми, зрідка рожево-блакитними або білувато-жовтими квітами; сокирки. Щипала [Тетяна] на обніжку блакитно-огневі черевички, вибирала з них найкращі й механічно тулила в букетики (Степан Васильченко, II, 1959, 103); Могло б здаватись, що Коцюбинський теж ботанік, коли зображає серед моря квіток жовті черевички, ..чебрець, кашку, звіробій, петрів батіг (Вітчизна, 10, 1963, 143).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 302.

Коментарі (1)