в означеннях
Тлумачення, значення слова «через»:

ЧЕ́РЕЗ, прийм., з знах. в. Сполучення з через виражають:

Просторові відношення

1. Уживається на означення якогось простору, місця і т. ін., впоперек якого розміщується що-небудь, по якому з одного боку на другий, з одного краю на другий відбувається дія, рух. Понад самим берегом в'ється в траві стежка через усе село (Нечуй-Левицький, II, 1956, 167); Смеркає. Довгі тіні простягаються через майдан (Леся Українка, II, 1951, 265); Я ходжу. Рівним, розміреним кроком через усю хату, з кутка в куток (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 415);
//  Уживається на означення простору, місця і т. ін., по другий бік якого є хто-небудь або щось розташовано. У нас через річку хутір козачий вільний, то й козаки його [пана] стереглись, як огню, і обходили, бо тяжко їх кривдив (Марко Вовчок, I, 1955, 41); Проти школи через майдан стояла крамничка (Степан Васильченко, II, 1959, 230); Через стіл навпроти Галаганихи сиділа дуже схожа на неї, але старіша, зовсім сива, рідна сестра її (Андрій Головко, II, 1957, 484);
//  Уживається для підкреслення такого напряму руху, коли хтось або щось проходить певну дистанцію із заходом, заїздом кудись. — Миколо! — звернувся до Щорса Гавриченко. — Жмеринку взяти не так легко. Дозволь мені одночасно з батьком наступати з кіннотою через Літин (Олександр Довженко, I, 1958, 178);
//  Уживається на означення певного проміжку простору, який минають, рухаючись куди-небудь. — Іди до секретаря! — сказав [сторож] і повів Чіпку аж через три хати, де сиділо багато судовиків (Панас Мирний, I, 1949, 253);
//  Уживається на означення повторення чогось на яких-небудь проміжках простору. Через кожні десять сторінок.
П'яте через десяте див. десятий.

2. Уживається на означення простору, середовища, якого-небудь пристрою і т. ін., крізь які хто-, що-небудь проходить, просочується, видніється. Краплі сонця проривались через листя і сипались гарячими плямами на доріжки, на зелену траву (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 44); Народ ввіллявся через ворота у двір, наче вода крізь шийку пляшки (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 81); Марина співає, а її тонкий та дзвінкий голос доноситься через стіну до Олексія Івановича, пестить його вухо, веселить серце (Панас Мирний, IV, 1955, 232); Андрій стрибає через вікно (Олександр Довженко, I, 1958, 224).
Переходити (перейти) через руки чиї — те саме, що Проходити (пройти) через руки (див. проходити). — Скільки через мої руки перейшло усякого добра? А де воно? Тому дала, тій ткнула. А в себе нічого не зосталося (Панас Мирний, III, 1954, 278); В селі найбільше грошей перейшло через руки лавушника [крамаря] Митрофана Созоненка (Михайло Стельмах, II, 1962, 92); Проходити (пройти) через руки див. проходити.

3. Уживається на означення предмета, місця і т. ін., понад яким спрямовано рух, дію. Алі перекинув голі ноги через край човна і скочив у воду (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 390); Бараболя.. витягає з-під тапчана батіг та полотняну торбу. Він перекидає торбу через плече, ..міняє і вираз обличчя й в'яло хльоскає батогом (Михайло Стельмах, II, 1962, 61); Сам [Тихій] не зайшов у хату. Бачив тільки через голови в розчинені двері — одімкнула скриню Марія (Андрій Головко, II, 1957, 156); Маковейчик швидко зняв через шию автомат, швидко оглянувся (Олесь Гончар, III, 1959, 58);
//  Уживається на означення місця, предмета, понад яким (перев. упоперек) розташовано, лежить що-небудь. В Катеринославі міст через Дніпро був зруйнований (Олесь Гончар, II, 1959, 233);
//  Уживається на означення того, що якийсь предмет або особа перегинається понад іншим так, що частина його (її) опиняється з одного боку, частина з другого. Коло розчинених дверей стояв високий бородатий швейцар у картузі з.. широким позументом через плече (Панас Мирний, III, 1954, 256); Чую: — Боже помагай, і день вам добрий! — Дивлюсь — се наша сусіда. Перехилилась через тин та й кланяється (Марко Вовчок, I, 1955, 5);
//  перен. Уживається на означення надмірного вияву чогось. За те їм так там задавали, Що через міру мудровали [мудрували] І верховодили над всім (Іван Котляревський, I, 1952, 139).
Бити через край див. край 1; Взяти (дати і т. ін.) через край див. край 1; Перебирати через міру (мірку); Перебирати через край див. перебирати; Переливати (перелити) [чашу] через край (вінця і т. ін.) див. переливати; Переливатися (перелитися, литися і т. ін.) через вінця див. вінця; Переливатися (перелитися) через край див. переливатися; Переходити (перейти) через край див. переходити; Через голови лізти (пробиратися) — пробиратися куди-небудь через великий натовп, скупчення когось, чогось. Хома із своїми підводами бився в загальній тисняві, лихословив усіх, ліз через голови наперед, гукаючи, що допіру начальник переправи наказав його пропустити першим. (Олесь Гончар, III, 1959, 354); Через голову чию [діяти, робити і т. ін.] — без погодження з тим, хто керує, командує. — Товаришу гвардії лейтенант, — наполягає на своєму Денис, — ви ж не можете через мою голову касувати мої накази. Наказ бойовий... (Олесь Гончар, III, 1959, 46); Через край див. край 1; Через пень колоду див. колода 1; Через поріг не перелазити див. перелазити; Через силу див. сила; Через силу пересувати (пересовувати) ноги (ногами) див. пересувати.

Об'єктні відношення

4. Уживається на означення особи, засобу і т. ін., за допомогою яких що-небудь здійснюється. Комендант встав із стільця і сказав через перекладача, що треба вибрати старосту (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 412); — Є директива Леніна: полонених не вбивати, а обмінювати через Червоний Хрест (Олесь Гончар, II, 1959, 66); Через Коцюбинського Горький познайомився з багатьма діячами української літератури (Радянська Україна, 17.VI 1951, 3);
//  Уживається на означення чогось, що застосовують з певною метою. Засуджений до страти через повішення;
//  Уживається при визначенні певного етапу, який має хто-небудь пройти на шляху до мети. Марксизм, який визнає необхідність класової боротьби, говорить: до соціалізму людство прийде не інакше, як через диктатуру пролетаріату (Ленін, 38, 1973, 339).

Причинові відношення

5. Уживається на означення причини чого-небудь, якоїсь дії; завдяки. Що з тих грошей, коли через них можна позбутися найстаршої дитини? (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 83); — Адже от — Грицько... З бідності вийшов у люди... і спокійний, і щасливий.., а все через працю... (Панас Мирний, I, 1949, 363);
//  Уживається на означення властивості, якості, стану, що є причиною чогось. Зрештою копач погиб через власну необережність — чом не сигналізував швидше (Іван Франко, VIII, 1952, 401); Гірко жилося Тарасові в рідній сім'ї через злидні та недостачі (Панас Мирний, V, 1955, 309); Незабаром відшукавши комбата, Сагайда по всій формі відрапортував, що в його мінометній роті вибув із строю через поранення командир взводу Євген Черниш (Олесь Гончар, III, 1959, 165); На шкільних партах, виставлених сюди через ремонт приміщення, чималенько жінок (Андрій Головко, I, 1957, 345);
//  Уживається на означення особи, з вини якої сталося що-небудь, відбувається щось. Як же ти глянеш в очі батькові старому, що згинув від одчаю через тебе? (Леся Українка, II, 1951, 465).
 Через брак (відсутність) кого, чого — у зв'язку з відсутністю кого-, чого-небудь, нестачею чогось. Досі не писала через брак часу (Леся Українка, V, 1956, 175); У Львові Федоров змушений був припинити друкування книг через брак коштів (Історія УРСР, I, 1953, 172); Коло діда, на старому яблуневому пні, сидів його давній товариш і побратим Григорій, теж дуже старий, але через відсутність бороди позбавлений божественних рис чоловік (Олександр Довженко, I, 1958, 65); Через те (це) — тому. Ще не маємо права зборів, спілок і т. ін. Через те похвалитися нема чим, а часом просто доходиш до розпуки, почуваючи себе зв'язаним (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 278); Галя така вдячна Олександрові, через це вона так і турбувалася сьогодні нарядитися як краще (Панас Мирний, IV, 1955, 138); Через те, що, спол. причиновий — уживається на означення причини якої-небудь дії, що відбувається в головному реченні. Запізнився з одповіддю через те, що живу зараз за кордоном, а не в Чернігові, куди адресовані були запросини (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 363); На вулиці з її убогого одягу насміхалися багатіші дівчата, а через те, що в них була тільки латка землі, ніхто довго не слав старостів (Михайло Стельмах, II, 1962, 20); Через що (віщо): а) чому. Не згадаю тепер, через що саме, тільки того вечора до перелазу я не виходив (Степан Васильченко, II, 1959, 269); Через віщо я сиджу тут уночі, в моїй робітні, серед непевного блиску очей і тіл моїх академічних студій, сон яких тривожить одинока свічка своїм худим вогником? (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 436); б) внаслідок чого, у зв'язку з чим. — Приїздять в село якісь люди, що не знають їхньої мови, через що не можуть порозумітися з ними [молдаванами] (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 200); Через щось (віщось) — з якоїсь причини, чомусь. Дуже мені жалко, що я нічого про Вас не чув за сей час, але, значить, Ви не могли через щось написати до мене (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 398); Тільки що дістав Вашого листа і разом з ним сумну звістку, яка через віщось запізнилася (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 266).

Часові відношення

6. Уживається на означення певного терміну, проміжку часу, після якого щось здійснюється. Через тиждень молодиці Коровай місили На хуторі (Тарас Шевченко, I, 1963, 316); — Потерпи, моя рибочко, хоч через петрівку; я так наведу, що вони [батьки] про мене будуть знати і чути що-небудь непогане (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 50); Через дві години їзди добралися до Чупахівки (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 144);
//  Уживається на означення тривалого проміжку часу, всього визначеного періоду, протягом якого щось відбувається. Не диво, що через увесь час обіду під впливом тих докторських розмов і признань Целя сиділа, мов причарована (Іван Франко, II, 1950, 309); Подружжя Половців пішло до домівки ..Вони йшли впевнено й дружно, як ходили через ціле життя (Юрій Яновський, II, 1958, 193); Через довгі роки ми, й діти наші, й прадіди ждали до себе братів з Великої України і от тепер на власні вуха чуємо про те, що вони вже на тім боці Черемошу (Ігор Муратов, Буковинська повість, 1959, 122);
//  Уживається на означення повторення чого-небудь після того, як мине певний проміжок часу. Відпочивати через день; Зміна через вісім годин.
 Через деякий (якийсь) час — після точно не визначеного невеликого проміжку часу; трохи згодом. — Нудьга, — каже через деякий час Сагайда. — Ненавиджу оці оборони. Копай і копай без кінця. Святе діло наступ (Олесь Гончар, III, 1959, 28); Через якийсь час до неба піднялися два криваві стовпи вогню, а над ними золотими знаками злітали гнізда і віхті чи то соломи, чи то сіна (Михайло Стельмах, I, 1962, 461).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 304.

Коментарі (0)