в означеннях
Тлумачення, значення слова «черга»:

ЧЕ́РГА́, черги, жін.

1. Певна послідовність, порядок у діях, русі, прямуванні, слідуванні кого-, чого-небудь. Дотримувати черги;
//  Одна з ланок, частин чого-небудь цілого, що має з'являтися, вступати в дію у визначеній послідовності. Відбулося відкриття другої черги Каракумського каналу (Радянська Україна, 15.XI 1960, 1); У Кривбасі стала до ладу перша черга Південного гірничо-збагачувального комбінату для збагачення залізистих кварцитів (Наука і життя, 12, 1957, 2);
//  Чиє-небудь місце в якійсь черговості, чиє-небудь право дії відповідно до черговості.
Іти своєю чергою — відбуватися безвідносно до чого-небудь, само собою. А тим часом гра йде своєю чергою, жорстока, болюча і запальна (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 264); На черзі [бути, стояти і т. ін.] — бути першим у певній черговості, бути черговим (у 1 знач.). Олексієві пішов двадцятий, стояв він на черзі у некрути (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 294); — Некрутський набір, Сидоре, — одказав голова, — твій Іван на черзі (Олекса Стороженко, I, 1957, 215); [Таль:] Тепер на черзі питання про допомогу хворій (Євген Кротевич, Вибр., 1959, 500); На черзі дня [бути, стояти і т. ін.] — виступати як першочергове (перев. про питання, завдання, що має бути розв'язане). Боротьба між пролетаріатом і буржуазією стоїть на черзі дня в усій Європі (Ленін, 11, 1970, 266); По черзі: а) у певній послідовності. Я обходжу гурт товаришів, кожному по черзі стискаю руку (Петро Колесник, На фронті.., 1959, 117); Анеля.. знов не витримала і схотілася з місця: — Єрзюню! Ти мусиш розповісти все-все... Отже, розповідай все по черзі (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 11); б) чергуючись, змінюючи один одного. — Це ми, бачте, чергуємось з Досифеєм: ставимо самовар по черзі: раз він, раз я, — сказала Майбородиха (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 281); Мисливці по черзі вартували вовків (Микола Трублаїні, Вовки.., 1936, 42); У першу чергу див. перший; У (в) свою чергу; Своєю чергою — у відповідь, із свого боку; як і інші. Молодий пасажир тепер у свою чергу оглянув старого (Петро Панч, Синів.., 1959, 6); Гість своєю чергою випив за здоров'я хазяїна, потім хазяйки, а далі за здоров'я Ваті (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 124).

2. Час, який настав для когось, щоб діяти слідом за попередником. — Дочко! прийшла й наша черга до прикладу казати (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 71); Коли мати не мала часу, а Ярині припадала черга пасти бидло.., то Дарку посилали й саму в двір до легшої роботи (Леся Українка, III, 1952, 639); На ослонах попід гтіною сиділи чоловіки та жінки, очікуючи черги (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 37).
Відбувати (відбути, одбувати, одбути) чергу — брати участь у чому-небудь без бажання, робити щось нехотя, для годиться. Зиркав [Коваль] на всіх спідлоба, сопів та все придивлявся до Чумачихи, як вона обідає: з смаком чи так собі, аби одбути чергу? (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 313); Наряд поза чергою див. наряд 2; Поза [всякою] чергою — не чекаючи черги; позачергово, додатково. — В лабораторії є наказ виявляти мої негативи й друкувати зараз же поза всякою чергою? (Юрій Яновський, II, 1958, 96); Приходить (прийшла, прийде) черга див. приходити.

3. Група людей, які стали один за одним для одержання або здійснення чого-небудь. Дослухаючись до цокотіння кулеметів і вибухів бомб на Печерську, на вулицях біля звичайних колодязів стояли довгі черги за водою (Олександр Довженко, I, 1958, 54); — Ставайте в чергу і підходьте до пана коменданта по одному (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 410).
 Жива черга — порядок розташування, що потребує особистої присутності всіх тих, хто чекає чого-небудь; Займати (зайняти) чергу див. займати; Застоювати (застояти) черги (чергу) див. застоювати.

4. Ряд пострілів з автоматичної вогнепальної зброї, зроблених за один прийом. Почулась автоматна черга. Тонко просвистіли в повітрі кулі (Анатолій Шиян, Переможці, 1950, 152); Радянським бійцям доводилося перехоплюватись через голі висоти переважно вночі, через перехресні струмені ворожих кулеметних черг (Олесь Гончар, III, 1959, 376); Боєць дав коротку чергу (Сава Голованівський, Тополя.., 1965, 329);
//  Ряд ритмічних ударів, що супроводжуються різкими звуками. Старий котельник, як і раніше, ремонтував танки, як і раніше, оглушливі черги його пневматичного молотка зливалися з глухим, шумом великого цеху (Олесь Донченко, VI, 1957, 292).
 Сліпа черга див. сліпий.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 301.

Коментарі (0)