ЧЕРГУВА́ННЯ, я, сер.
1. Дія за значенням чергувати,
чергуватися. На світанку Дмитро повертався з чергування
у колгоспній конюшні і засинав на годину (Степан Чорнобривець,
Потік.., 1956, 296); Раціональне чергування діяльності і
відпочинку, а також зміна одних форм праці іншими —
важливий принцип високої працездатності людини,
зайнятої напруженою розумовою працею (Наука і життя, 10,
1956, 16); Ландшафт лісостепу — парковий і
характерний чергуванням лісу й степу (Дерев'яне зодчество України,
1949, 7).
Здавати (здати) чергування див. здавати.
2. лінгв. Закономірна зміна звуків у складі тієї самої морфеми слів і їхніх форм, взаємна заміна їх. Чергування голосних у коренях дієслів сучасної української мови служить одним із засобів вираження видових відтінків значення дієслівних форм (Сучасна українська літературна мова, I, 1969, 282).