в означеннях
Тлумачення, значення слова «честолюбець»:

ЧЕСТОЛЮ́БЕЦЬ, бця, чол. Особа, яка відзначається честолюбством. Ніколи не був він честолюбцем та сріблолюбцем (Оксана Іваненко, Таємниця, 1959, 171); Честолюбець — це пустоцвіт, він собі світить (Микола Ю. Тарновський, Незр. горизонт, 1962, 167).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 316.

Коментарі (0)