ЧЕ́ТВЕРТЬ, і, жін.
1. Старовинна міра довжини, що дорівнює четвертій частині аршина (17,775 см). На рівному було до п'яти четвертей снігу (Словник Грінченка).
2. Старовинна міра об'єму сипких тіл, яка дорівнює 8 четверикам (близько 210 л). [Мартин:] Треба йому четвертей п'ять вівса послать (Карпенко-Карий, I, 1960, 327).
3. розм. Те саме, що четвертина 3. Хміль паморочив йому голову, бо випив із друзями чверть горілки (Анатолій Шиян, Вибр., 1947, 3).