в означеннях
Тлумачення, значення слова «чіпати»:

ЧІПАТИ, аю, аєш, недок., перех., чим. і без додатка.

1. Торкатися, доторкатися до кого-, чого-небудь; зачіпати за щось. Мафтей навіть перелякався. Оглядаючися, соромлячися, сів коло дочки і спішно пестив, гладячи чорною рукою по голівці. І зашкарубла, потріскана рука чіпала ніжне волосся, шелестіла, як по шовку (Гнат Хоткевич, II, 1966, 93); Густі ялички чіпають мене своїми колючими гільцями [гілками] за руки, за одіж, б'ють по лиці (Іван Франко, IV, 1950, 473).

2. перев. із запереч. не. Брати в руки, переміщати, рухати що-небудь; брати для використання. Гвинтівки лежали в нових заводських ящиках. Вкладені були так дбайливо і були так добре змащені щедрим, ще заводським мастилом, що, відкривши ящик, не хотілося їх і чіпати — хотілося так, не чіпаючи, знову закрити їх в ящику і відправити на вічний схов (Олесь Гончар, Людина.., 1960, 76); Храпов зліз з коня, розім'яв ноги. — Розійтись. Готових страв не чіпати, вони можуть бути отруєні (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 351);
//  перен. Пускати в обіг, витрачати. Вчора я отримала гроші, але ще їх не чіпала, а сховала в ящик (Леся Українка, V, 1956, 124).

3. перев. із запереч. не, перен. Порушувати чий-небудь спокій, сон; турбувати. — Бабо, вставайте. Чуєте, вставайте! — хтось міцно трясе її за плечі, болісно вишарпує з солодкої темені. Краще б не чіпали її. Саме так добре підійшло і відійшло від неї усе життя... (Михайло Стельмах, I, 1962, 293);
//  Хвилювати, зворушувати, зацікавлювати кого-небудь. Її тепер не чіпали ні ті квіточки, з яких вона виплела собі такий хороший віночок, ні ті іграшки, які надавала їй Христя (Панас Мирний, I, 1954, 268); — Ніколи досі ті думки не чіпали мене глибоко, та й ніколи не відносив я їх до власної особи (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 260); Щиро напружившись, [Євген Вікторович] ніяк не миг добрати, чого ж це все так чіпає Преображенського (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 261);
//  Забирати кого-небудь тимчасово з постійного місця роботи, перебування, навчання на інше місце. Поки Степан учився в чотирикласній, батько його не чіпав, а коли закінчив школу, почав брати з собою на заробітки (Сава Голованівський, Тополя.., 1965, 52);
//  Зав'язувати розмову, запитувати. Я бачу, що Вольф чимсь дуже схвильований, але чіпати його не наважуюсь (Петро Колесник, На фронті.., 1959, 121); Воєнком з'явився, коли засідання вже почалось. Мовчки сів біля Вутаньки, похмурий, чимось знервований. Вутанька не стала його чіпати (Олесь Гончар, II, 1959, 186);
//  Кривдити, ображати кого-небудь, чіплятися до когось. [Печариця:] Де тепер та правда? відкіля її добудеш? Хіба у твого батька? [Грицько:] Я вас просив, Лука Семеновичу, мого батька не чіпати; я ж вашого не чіпаю? (Панас Мирний, V, 1955, 154); — Не чіпай, чоловіче, мене, не тривож: мою душу, — рішуче попередив Мар'ян. — Бо й горобець має серце! (Михайло Стельмах, I, 1962, 180);
//  Нападати на кого-небудь, бити когось. Мічурін ухопився за гвинтівку й намагався вирвати її в козака. — Громадяни, не чіпайте його! Він божевільний. Він несамостійний, громадяни, змилуйтесь! — благав Терентій. — Хлопці, плюньте на нього! Стій, не бий! (Олександр Довженко, I, 1958, 450); Тимко спокійно виступив наперед, одірвав Прокопові руки од густих кіс коханої, сказав, посіпуючи губами: — Не чіпайте дівчини (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 97); Чи, може, гітлерівці справді надіються, що полк Самієва їх пропустить, не чіпаючи? (Олесь Гончар, III, 1959, 449);
//  Заговорювати до кого-небудь, жартувати залицяючись. Відколи овдовіла Катря, зразу й став чіпати її Юхим. Ніколи не пропустить (Андрій Головко, II, 1957, 191).

4. перен. Звертати увагу, спрямовувати розмову і т. ін. на що-небудь. Деяких тем я, правда, боялась чіпати ґрунтовно, вважаючи на свій «невменяемый» стан (Леся Українка, V, 1956, 240); Легіник ображався і платив тою ж самою монетою, негречно вдаючися в подробиці, чіпаючи навіть таку делікатну матерію, як питання літ (Гнат Хоткевич, II, 1966, 162); — Не чіпайте самих болючих ран села, бо ви не лікар! — в сірих очах Мірошниченка недобре темніють голубі краплини моря... (Михайло Стельмах, II, 1962, 141).

5. перен. Стосуватися кого-, чого-небудь. Коли се діло чіпає укупі з попами і мужиків-емігрантів, то чому вони не звернуть уваги на саме емігрантське питання, лишивши в спокої попів, єзуїтів і т. і. (Леся Українка, V, 1956, 87); — А новина й тебе одним краєм чіпає (Михайло Стельмах, II, 1962, 350).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 340.

Коментарі (0)