в означеннях
Тлумачення, значення слова «чманіти»:

ЧМАНІ́ТИ, ію, ієш, недок., розм. Втрачати здатність нормально мислити, міркувати або нормально діяти, рухатися (від чаду, алкоголю, нікотину і т. ін.); дуріти. Після горілки днів зо три чманієш (Словник Грінченка); Андрій уже чманів від перегорілого самогону та його варнякання і сердито відіпхнув Кирила (Петро Панч, Мир, 1937, 34); Цілий вечір він.. чманів від курива (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 158);
//  Втрачати ясність свідомості, рівновагу від напливу якихось негативних почуттів, від турботи і т. ін. Чманіючи від почуття власної несміливості, він знову почав був пояснювати (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 468); Олексаша мовчав і лупав очима. З переполоху йому відібрало мову.. Олексаша чманів і мовчав (Юрій Смолич, Реве та стогне.., 1960, 542); Зараз оце саме та пора, коли від безлічі клопотів він чманіє, глухне, він просто не чує тебе, якщо тільки твої слова не про силос, не про вовну... (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 84);
//  безос. Голова обертом іде, в очах чманіє (Іван Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 13).
Голова чманіє — те саме, що Голова [йде] обертом (див. голова). Надвечір голова чманіла, Ніна йшла пройтись по греблі (Олександр Копиленко, Земля.., 1957, 208); Саливон проймається обуренням на пастухові слова — чи тяжко людину знеславити? Далебі, від тих суперечок чманіє голова (Костянтин Гордієнко, Дівчина.., 1954, 272).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 345.

Коментарі (0)