в означеннях
Тлумачення, значення слова «чміль»:

ЧМІЛЬ, чмеля, чол., діал. Джміль. Ігор почув якесь, дзижчання, наче над головою крутився великий чміль (Олесь Донченко, V, 1957, 78); Ящірка шурхнула в нору, чміль пролетів, муравки трудяться й трудяться невтомно (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 183);  * У порівняннях. Громада чмелем загула, У дзвони задзвонили (Тарас Шевченко, II, 1963, 160).
Убити чмеля див. убивати 1; Чмелів слухати — те саме, що Джмелів слухати (див. джміль). Як зложив [Халявський] кулаки у як хряпне себе по голові у що насилу устояв і довго чмелів слухав (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 208); [Герасим:] Ану! чув? Чи чмелів слухаєш? [Кнур:] Чмелів, чмелів... Загули вони в мене, як рій той (Панас Мирний, V, 1955, 86).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 345.

Коментарі (0)