в означеннях
Тлумачення, значення слова «чого»:

ЧОГО.

1. займ. див. що 1.

2. присл. Уживається на початку речення, в якому міститься запитання про причину або мету чого-небудь. — Боже мій, — скрикнула пані. — ..Чого в вічі лізеш? Чого тобі треба? (Марко Вовчок, I, 1955, 30); — Чого це ти, дочко, така сумна? Чи не болить що? — придивлялася до неї Уляна (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 510); — Чого, бабо, притарабанилася? — неласкаво запитав писар Чайчиху (Михайло Стельмах, I, 1962, 211);
//  у знач. сполучного сл. Приєднує підрядні додаткові речення. Він думав. Згадувались йому давні заміри, він думав про те, чого йшов сюди, у Туреччину, через віщо покинув рідне село й дідуся (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 365); Господар пильно оглянув Дорощука, докладно розпитав, хто він та чого опинився в місті (Микола Ю. Тарновський, День.., 1963, 28);
//  у сполуч. з підсил. част. б, бо, би, ж. Уживається для увиразнення того, про що запитується в реченні. Аж ось із Києва привозять Княжну.. Тілько смутна, невесела... Чого б сумувати? (Тарас Шевченко, II, 1963, 30); — Слухай, лиш, Катре, чого-бо ти вгнівалась? (Марко Вовчок, I, 1955, 198); І вже нема в душі моїй тривоги. Зі мною ти. Чого ж мені іще? (Володимир Сосюра, II, 1958, 145);
//  Уживається як питальне слово. — Ти як тут опинилась?.. Чого?.. — Чого? ..Того, що годі вже сподіватися, поки сам прийдеш... Коли старостів пришлеш? (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 248); — Чіпко! Чіпко-о! — гукнув Пацюк, до хати йдучи. — Чого? — подає голос Чіпка з хати (Панас Мирний, I, 1949, 267).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 348.

Коментарі (0)