в означеннях
Тлумачення, значення слова «чоловічок»:

ЧОЛОВІ́ЧОК, чка, чол.

1. Зменш.-пестл. до чоловік. Раптом до Михайла підійшов смирненький чоловічок і, усміхнувшись, привітався (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 102); В агар, усміхнений низенький чоловічок, безперервно дмухаючи в задубілі руки, довго копався в паперах, поки розшукав потрібний документ (Спиридон Добровольський, Тече річка.., 1961, 126); Чубенко бачив, як підтягалися резерви під захистом танків та панцирників, і маленькі чоловічки вибігли їм назустріч з окопів (Юрій Яновський, II, 1958, 228); Як же тебе звуть, доню? — Марина. — Хай же тобі, Маринко, господь пошле чоловічка доброго (Архип Тесленко, З книги життя, 1949, 10);
//  Те саме, що дитина. Данило жене од себе погані думки і підходить до колиски. У споруді, виплетеній із шелюги, спить маленький чоловічок і зрідка плямкає устами — це у сні йому здається, що він припав до грудей матері. Як це все чудесно створено в світі (Михайло Стельмах, II, 1962, 164); І коли вертаюся з роботи Крізь осінню, крізь холодну мжичку, Я й тепер іще не знаю, хто ти, Мій маленький, милий чоловічку (Максим Рильський, II, 1960, 57).

2. розм. Те саме, що зіниця. Обголений вид лиснів, неначе обмазаний оливою. Сірі круглі очі світились тихо, але чоловічки в очах виглядали розумно, гостро й неначе пронизували людину наскрізь (Нечуй-Левицький, VII, 1966, 12); Тепер спинився старий. Чоловічки в очах забігали, як у зловленого зрадника (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 197); Лейтенант Макаренко на одну мить зазирнув єфрейторові у вічі й ніби наштрикнувся на гостру колючку. Повні жаху очі не змогли заховати мстивого, злого вогника, який причаївся на дні чоловічків (Петро Панч, В дорозі, 1959, 119).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 351.

Коментарі (0)