в означеннях
Тлумачення, значення слова «чоловік»:

ЧОЛОВІ́К, а, чол.

1. Особа чоловічої статі; протилежне жінка. За столом сидів смуглявий, довгобразий та сухорлявий чоловік (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 327); Один молодий чоловік, утомившись стрибанням через козла, одійшов набік і почав надягати на себе сюртук, скинутий було для легкості рухів (Леся Українка, III, 1952, 578); — От вранці вдова й каже: — Що мені, чоловіче добрий, робити, така і така в мене нечисть завелася на горищі, спати не дає (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 85).

2. Одружена особа стосовно до своєї дружини. Чоловік її давно помер; старшого сина в Туреччині вбито (Марко Вовчок, I, 1955, 80); Княгиня Волконська та княгиня Трубецька кинули виклик цареві, залишивши вище товариство, звичну розкіш і веселе безтурботне життя, щоб розділити з своїми чоловіками їх страдницьку долю (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 182).
 Законний чоловік див. законний.

3. Те саме, що людина. Лукавий чоловік словами нас голубить (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 126); Коли чоловік пише для себе, виливає своє горе й радощі, то йому легше стає (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 276); Тоді казки були у моді, як і тепер, як і навік, аж поки буде чоловік (Володимир Сосюра, II, 1958, 354); — Ех, каже приказка: кожен чоловік кує своє щастя. Чорти його кують, а чоловік тільки у міх дме (Андрій Головко, II, 1957, 400); Глянув [парубок] на ниву, — і лице засвітилося одрадою. «От де моя праця, — немов казали його очі, — не марно потрачена: вона зробила з мене чоловіка, хазяїна!..» (Панас Мирний, I, 1949, 126); — Не бійся! Тато дасть тебе до ремесла, навчишся чогось у Львові, будеш чоловіком (Іван Франко, IV, 1950, 30);
//  Уживається при лічбі, вказівці на певну кількість людей. Люба мамочко! ..Кажуть, у неділю перебувало в городських купальнях шість тисяч чоловік (Леся Українка, V, 1956, 14); Було їх [втікачів] там чоловіка з тридцять з дітьми, з усяким хатнім збіжжям (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 345); Народу було багато.. Раптом у хату влетів вихор — втанцювали прямо з вулиці богунці, чоловік дванадцять (Олександр Довженко, I, 1958, 155); У.. кутку хижі, праворуч від вогнища, на низькому помості з дощок, прикрившись звірячими шкурами, лежало кілька чоловік (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 8).
Божий чоловік, заст. — прочанин, паломник, юродивий. Божий чоловік положив Петрусеві на голову руку да й каже: — Добрий козак; по батькові пішов (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 62); — Данила Бульбаша не знали? У божого чоловіка прикинувся — почав ходити і влітку і взимку босий (Петро Панч, На калиновім мості, 1965, 165); Півтора чоловіка див. півтора; Стріляний чоловік див. стріляний.

4. заст. Селянин. Доля... як лихоманка, не розбира, на кого насіпається: чоловік, чи пан — їй все однаково (Словник Грінченка).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 349.

Коментарі (0)