в означеннях
Тлумачення, значення слова «чому»:

ЧОМУ́.

1. займ. див. що 1.

2. присл. Уживається на початку речення, в якому міститься запитання про причину або мету чого-небудь. — Чому не йдеш заміж, Олесю? — питає стара тітка (Марко Вовчок, I, 1955, 22); Всі гуляють. А де ж Гонта? Чом він не гуляє? Чому не п'є з козаками? Чому не співає? (Тарас Шевченко, I, 1963, 136); — Товаришу сержант! .. Чому у вас такий розхристаний, неохайний вигляд? (Олесь Гончар, III, 1959, 8);
//  у знач. сполучного сл. Приєднує підрядні додаткові речення. Соломія докоряла йому, чому він не виходить на улицю гуляти. Роман обіцяв вийти на улицю того-таки вечора (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 313); Шукав за вікнами любов серед людей і в гаї. Чому ж до тебе я прийшов — і сам того не знаю (Володимир Сосюра, I, 1957, 133);
//  у сполуч. з підсил. част. б (би), жін. Уживається для увиразнення того, про що запитується в реченні. [Люцій:] Що, твоє сумління чисте? [Пар вус:] Чому ж би ні? (Леся Українка, II, 1951, 435); Хіба поїхати до Криворівні? Чому б ні? (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 306);
//  Уживається як питальне слово. — Приходь же, парубче, картоплю їсти. Ждатиму, — посміхається вчитель. — Не встигну, певне. — Чому? (Михайло Стельмах, I, 1962, 255); — Сьогодні не будете вчитись, — сумно сказав я їм, — Чому? Хіба сьогодні свято? — Ні… Ваш учитель помер… (Гнат Хоткевич, I, 1966, 135).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 351.

Коментарі (0)