в означеннях
Тлумачення, значення слова «чорнявий»:

ЧОРНЯ́ВИЙ, а, е. Який має чорне, темне волосся; чорноволосий; протилежне білявий. Сонце червоним світлом осявало цю картину: його, стрункого й міцного,.. і її, що в образі білолицього чорнявого хлопця дивилась у простір засмученими карими очима (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 344); За матір'ю вийшла дочка, така чорнява, як і мати, гарненька, з білим, трохи коротким лицем, з темними карими очима (Нечуй-Левицький, III, 1956, 43); Тепер перед нами стояв блідий матрос, чорнявий і смаглявий, із затьмареними синіми очима (Юрій Яновський, II, 1958, 54);
//  Чорного кольору; чорний, темний. Заграло, застрибало проміняєте сонечко на рум'яному личку малого.., золотило чорняве м'яке волоссячко на його ненакритій голові (Панас Мирний, I, 1954, 175); — Яванці — красивий народ, декого з них наче зроблено з золота, тіло так і сяє розкішними золотими фарбами.. Поміж них малаєць видається чорнявим жуком (Юрій Яновський, II, 1958, 152);
//  Смуглявий. — Височенький та пряменький [капітан], як стрілочка, і уси є невеличкі; чорнявий собі на виду... (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 431); На обвіяному степовим вітром чорнявому обличчі Тимоша лежить тінь задуми (Натан Рибак, Переяславська Рада, 1948, 347);
//  у знач. ім. чорнявий, вого, чол.; чорнява, вої, жін. Чорноволосий хлопець, чоловік; чорноволоса дівчина, жінка. [Василина:] Ну, а тепер признавайся по правді: принадила вже собі якого чорнявого? (Степан Васильченко, III, 1960, 60); — Любив я досі білявих, а тепер чорнява чогось нависла на очі, — промовив Улас і нахабно подивився Лукині просто в очі (Нечуй-Левицький, III, 1956, 341).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 361.

Коментарі (0)