в означеннях
Тлумачення, значення слова «чорнокнижник»:

ЧОРНОКНИ́ЖНИК, а, чол., заст. Той, хто займається чорнокнижництвом; чаклун. Іван простягав руку у сю скуту зимою безлюдність і кликав на тайну вечерю до І себе всіх чорнокнижників, мольфарів, планетників всяких, вовків лісових та ведмедів (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 335); Мати ненавиділа діда і вважала його за чорнокнижника (Олександр Довженко, II, 1959, 11); «Фауст» Гете, який виник з народних сказань про вченого-чорнокнижника, узагальнює найбільші досягнення філософської думки свого часу (Максим Рильський, IX, 1962, 170).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 359.

Коментарі (0)