ЧОРНОРИ́ЗЕЦЬ, зця, чол., церк., заст. Чернець. — Спокуса тільки од нечистого чорноризцям, — обізвався отець Ісакій (Нечуй-Левицький, III, 1956, 372).
ЧОРНОРИ́ЗЕЦЬ, зця, чол., церк., заст. Чернець. — Спокуса тільки од нечистого чорноризцям, — обізвався отець Ісакій (Нечуй-Левицький, III, 1956, 372).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 360.