ЧОТИРНАДЦЯТИСТРУ́ННИЙ, а, е. Який має чотирнадцять струн; зробл. на чотирнадцять струн. З початком XVII ст. занесли до Польщі італійські музики новий чотирнадцятиструнний інструмент, подібний до лютні (Колесса, Музикознавчі праці, 1970, 329).
ЧОТИРНАДЦЯТИСТРУ́ННИЙ, а, е. Який має чотирнадцять струн; зробл. на чотирнадцять струн. З початком XVII ст. занесли до Польщі італійські музики новий чотирнадцятиструнний інструмент, подібний до лютні (Колесса, Музикознавчі праці, 1970, 329).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 370.