в означеннях
Тлумачення, значення слова «чотирикутник»:

ЧОТИРИКУ́ТНИК, а, чол. Геометрична фігура, ламана гранична лінія якої утворює чотири кути. Мишко щасливо посміхався і механічно вирізував ножиком на ложі свого автомата третій великий чотирикутник (Юрій Збанацький, Таємниця.., 1971, 235); Посипані жовтим пісочком, вони [алеї] розкраяли ліс на правильні чотирикутники (Іван Багмут, Служу Рад. Союзу, 1950, 72);
//  у знач. присл. чотирикутником. У формі такої фігури. Там, у дитячій, не світилося, але відблиски заграв кидали крізь вікно широку смугу червонуватого світла, і вона падала на підлогу великим і довгим чотирикутником (Юрій Смолич, II, 1958, 33); Всі колони були вишикувані чотирикутником, в центрі якого височів стовп з прибитою навскоси товстою дошкою (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 198);
//  Простір, предмет у формі такої фігури. А за чотирикутником дверей палав сонячний південь (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 112); У темному чотирикутникові вікна на другому поверсі альтанки вона розглянула нечіткий обрис погруддя (Юрій Смолич, Прекрасні катастрофи, 1956, 48).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 368.

Коментарі (0)