в означеннях
Тлумачення, значення слова «човен»:

ЧО́ВЕН, човна, чол.

1. Невелике, перев. веслове судно. Вітер з гаєм розмовляє, Шепче з осокою, Пливе човен по Дунаю, Один за водою (Тарас Шевченко, I, 1963, 144); Човна одв'язано, лунає стук весла (Максим Рильський, II, 1946, 141); Прозорого червневого ранку чудовий вітрильний човен прийшов у порт Слобідки (Олесь Донченко, Вибр., 1948, 174);  * Образно. Конає світ старий, де осінь жовтозора на золотих човнах до заходу пливе (Володимир Сосюра, I, 1957, 55);  * У порівняннях. І блідний місяць на ту пору Із хмари де-де виглядав, Неначе човен в синім морі, То виринав, то потопав (Тарас Шевченко, I, 1963, 3).
 Моторний човен — невелике судно, що рухається за допомогою двигуна. Рокотить десь далеко моторний човен, перевозячи людей на пляж (Юрій Яновський, II, 1958, 49).

2. Назва деяких видів невеликих військових суден. — Цієї ночі, — пояснював він бійцям, — з лиману у води Дніпра несподівано прорвались панцирні човни противника (Олесь Гончар, II, 1959, 105); В океані пливе підводний човен (Олександр Довженко, I, 1958, 119).
 Канонерський човен див. канонерський; Літаючий човен, ав. — гідролітак, корпус якого має форму човна.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 347.

Коментарі (0)