в означеннях
Тлумачення, значення слова «човгати»:

ЧОВГАТИ, аю, аєш, недок.

1. чим і без додатка. Терти, скребти і т. ін. по якійсь поверхні, утворюючи шум, шарудіння. Володька закурив цигарку і, човгаючи здоровенними черевиками, став ходити по карцеру (Степан Васильченко, I, 1959, 73); Нарешті, почулися неквапливі кроки, хтось, м'яко човгаючи, йшов до виходу (Леонід Первомайський, Атака.., 1946, 46); По підлозі човгають десятки ніг (Михайло Чабанівський, Стоїть явір.., 1959, 10); В майстерні свистіла пила, енергійно човгав рубанок, кипіла робота (Юрій Збанацький, Курилові о-ви, 1963, 209).

2. розм. Іти, ходити повільно, ледве піднімаючи ноги; плестися. Розмова стихла, хату сум та туга укрили. Дід одно човга то вздовж, то впоперек своїми босими ногами (Панас Мирний, I, 1954, 286); Ходив і я колись до школи. Надівав батькові чоботи, мати підперізувала якимсь обривком, і я човгав собі (Олександр Ковінька, Кутя.., 1960, 53); Виснажені коні в натузі тягли вози, плугатарі понурі, мовчазні човгали за возами (Костянтин Гордієнко, II, 1959, 225).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 347.

Коментарі (0)