ЧУБА́РИТИСЯ, рюся, ришся, недок., розм. Те саме, що чубитися. — Пани за царя, за свою власть, народ за свою, і давай чубаритись, воювати (Петро Панч, Гарні хлопці, 1959, 56).
ЧУБА́РИТИСЯ, рюся, ришся, недок., розм. Те саме, що чубитися. — Пани за царя, за свою власть, народ за свою, і давай чубаритись, воювати (Петро Панч, Гарні хлопці, 1959, 56).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 371.