в означеннях
Тлумачення, значення слова «чудесник»:

ЧУДЕ́СНИК, а, чол., розм.

1. заст. Чаклун (у 1 знач.).

2. перен. Людина, здатна творити щось незвичайне, дивовижне. Людина володіє землею і господарює на ній по-соціалістичному. Тим-то і виросли в радянській хліборобській сім'ї чудесники (Літературна Україна, 15.III 1963, 3).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 373.

Коментарі (0)