в означеннях
Тлумачення, значення слова «чудодій»:

ЧУДОДІ́Й, ія, чол.

1. заст. Той, хто робить чудеса; чарівник. Над розгорнутою картою схилився землемір.. Враження було таке, наче то не землемір, а якийсь всесильний маг, чудодій, що на пожовклій карті-оракулі вичитує кожному його долю (Іван Кириленко, Вибр., 1960, 220); Хто ж такий Куцевич? На це давала відповідь і його стаття. І не треба було бути великим чудодієм, щоб розгадати його характер (Натан Рибак, Час, 1960, 490);
//  Той, хто робить щось надзвичайне, дивне. Артисте, друже, чудодіє, Віншую з святом я тебе (Михайло Старицький, Поет. тв., 1958, 142).

2. розм. Те саме, що дивак. [Карпо:] Скажу твоїми словами: мрії твої — суєта! [Іван:] Карпо! Може, я і справді чудодій, може, мої мрії — суєта; сцена ж — мій кумир, театр — священний храм для мене! Тільки з театра [театру], як з храму крамарів, треба гнать і фарс, і оперетку, вони.. смак псують і тільки тішаться пороком! (Карпенко-Карий, III, 1961, 54).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 376.

Коментарі (0)