в означеннях
Тлумачення, значення слова «чуйний»:

ЧУ́ЙНИ́Й, чуйна, чуйне.

1. Який швидко й легко сприймає що-небудь за допомогою органів чуття (слуху, нюху і т. ін.). — Якби хто біг, то було би чути, у мене вухо чуйне (Іван Франко, VIII, 1952, 373); Чуйне солдатське вухо вловило у завиванні хуртовини далеку, ледь чутну рушничну стрілянину (Андрій Головко, II, 1957, 574); Хропуть чуйні коні, хапаючи ніздрями важкий сморід тліючого ганчір'я, горілої сажі, газу недавно вибухлих мін (Олесь Гончар, III, 1959, 378);
//  діал. Який прийшов до пам'яті, опритомнів. Сестра Меланія зовсім чуйна була: хоч очі од спання помаліли, та дивилися .. жваво (Марко Вовчок, I, 1955, 255);  * Образно. Вслухаюся в чуйну, дрімливу тишу у боюсь її сполохать, ледве дишу (Михайло Драй-Хмара, Вибр., 1969, 66).
 Чуйний сон — неглибокий, сторожкий сон. Ватя спала тривожним, чуйним сном, неначе дрімала дрімотою (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 143).

2. Те саме, що чулий 3. Мої спогади я присвячую молодим, сміливим і чуйним, їм віддаю я на суд юнацькі помилки й перемоги, щоб збудити їхні думки, щоб спонукати їх на шукання яскравіших просторів і горизонтів (Юрій Яновський, II, 1958, 22); — Треба стояти лицем до мас, бути чуйним, культурним, діловим, — говорив він, проводжаючи обох аж до дверей (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 199); Ленін був надзвичайно чуйний і уважний до товаришів, до простих людей (Комуніст України, 4, 1960, 62); Чуйне ставлення до колишніх фронтовиків, інвалідів війни, піклування про сім'ї тих, хто не повернувся з полів битв, було і буде найпершим обов'язком (Комуніст України, 6, 1975, 25).

3. Те саме, що чутливий 3. Публіцистика Я. Галана є чудовим прикладом єдності письменника з народом, чуйного реагування на всі важливі події в житті народу, який бореться за комунізм (Історія української літератури, II, 1956, 296); Отаку наче спадщина поколінь, дісталися Миколі чуйні руки до різьби і дороге дерево для різьби (Михайло Стельмах, Над Черемошем.., 1952, 20); Література — жива річ, і вона надзвичайно чуйна, можливо, чуйніша за всі інші мистецтва (Юрій Смолич, Розм. з чит., 1953, 140);
//  до чого, на що. Вразливий. Це так заболіло її, чуйну на всяку образу, що вона.. в гірких думках пролежала до вечора (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 269).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 380.

Коментарі (0)