ЧУ́КЧІ, ів, мн. (одн. чукча, і, чол.; чукчанка, и, жін.). Народність, яка становить основне населення Чукотського автономного округу; представники цієї народності. У великій вільній сім'ї народів СРСР трудящі Чукотки — чукчі, ескімоси, евенки — під керівництвом Комуністичної партії успішно розвивають господарство, творять свої національні формою, соціалістичні змістом культури (Літературна Україна, 29.V 1962, 4); Вранці 29 серпня [1816 р.] «Рюрик» підняв паруси. За кілька годин зникли огорнуті млою береги, де живуть гостинні й життєрадісні чукчі (Знання та праця, 10, 1966, 17); Біжить на лижах веселий чукча Коля (Олександр Довженко, I, 1958, 117).